Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 22.02.2020, 11:02

Блог вчителя молодших класів Волторніст Надії Миколаївни

Меню сайту
Головна » 2018 » Березень » 7 » На допомогу колегам
21:10
На допомогу колегам

Хочу запропонувати колегам систему уроків з літературного читання  для 2 класу на тему "Т.Г.Шевченко". 

Система уроків 2 клас. Літературне читання. Тема: Т.Г.Шевченко

 

Тема. Вступ до теми.

Дитячі роки великого Кобзаря. М.Красицький. Тарас Шевченко.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із життям і творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички читання прозових творів; збагачувати словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення учнів.

Хід уроку

І. Оргмомент

II. Мовленнєва розминка

1.Робота над скоромовкою

Летів горобчик, сів на стовпчик.

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

2.Робота над чистомовкою

Ку-ку-ку, ку-ку-ку!

Сидить пташка на сучку!

Ки-ки-ки, ки-ки-ки!

Посадили огірки!

Ко-ко-ко, ко-ко-ко!

Люблю свіже молоко!

3.Гра «Продовжте чистомовку»

(Пропоную склад, а діти намагаються скласти чистомовку)

Ок-ок-ок — у нас цікавий урок.

Ень-ень-ень — ясний весняний день.

Иті –иті- иті — учні працьовиті

Уть-уть-уть — вирушаємо в путь.

4.Гра «Зоряна година»

Завдання: з букв слова скласти слова.

Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора...

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку

—Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові і художникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо прислів’я.

чен Та на сон для Шев ко рас че це нас

(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)

—Майже два сторіччя тому народився в селі Моринці, що на Черкащині, хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю сироти випали тяжкі поневіряння.

Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі...

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на ненависть і погорду.

  • Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар України — був також видатним художником. У підручнику ви бачите автопортрет Т. Г. Шевченка. Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе. Портрет виконаний у 1840 р., на ньому Тарас зображений у 26-річному віці.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про дитинство поета. Його творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся все життя.

IV.Опрацювання оповідання Д.Красицького «Тарас Шевченко» (с. 88-90) 1.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Читання оповідання вчителем

—Яким було дитинство поета?

Фізкультхвилинка

2.Словникова робота

Хура

Панщина

Кріпак

Застудився

Вишняк

Благенька

Свита

Плекають

Хура — великий віз або сани для перевезення вантажів.

Вишняк — вишневий садок.

Кріпак — селянин, який був власністю поміщика за часів кріпацтва. Пан міг торгувати кріпаками, міг розлучати назавжди батька, матір із дітьми, чоловіка — з дружиною, навіть проміняти кріпака на мисливського пса.

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, зазвичай з домотканого грубого сукна.

Панщина — робота, яку кріпаки виконували для пана.

Благенька — бідна, стара, латана.

Застудився — захворів на застуду.

Плекають — доглядають, пестять, турбуються.

3.Читання оповідання учнями «ланцюжком»

Якою була мама Тараса?

—Коли вона померла? Чому?

—Де поховали маму?

—Яке життя настало для сиріт?

—Чому помер батько?

—Що сказав батько перед смертю про Тараса?

4.Гра «Диктор телебачення»

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

5.Розподіл тексту за частинами

1)Померла ненька.

2)Тяжке сирітське життя.

3)Смерть батька.

4)Пророцтво батька збулося.

6.Переказ оповідання за планом

V.Підсумок уроку

—Кому був присвячений сьогоднішній урок?

—Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?

—Як народ ушановує пам’ять поета і художника?

—Чи є у вашому місті місця, що пов’язані з ім’ям великого Кобзаря?

VІ. Домашнє завдання

Розглянути вдома з батьками «Кобзар».

Переказувати оповідання за планом.

 

Тема. Образи української природи в поезії Тараса Шевченка. Тарас Шевченко. «Світає…»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочитане; виховувати любов до поезій великого Кобзаря.

Хід уроку

I.Оргмомент

II. Мовленнєва розминка

1.Робота над скоромовкою

Пішов Федір до Федота,

Щоб побачити єнота.

Єнот фиркнув, налякався,

У куточок заховався.

Пішов Федір до Федота,

Не побачивши єнота

2.Гра «Доберіть антоніми»

Темний — ... (світлий); зустрічає — ... (проводжає); тихо — ... (голосно);

чорний — ... (білий); ранок — ... (вечір); угору — ... (униз); говорить — ... (мовчить); сміється — ... (плаче).

3.Розчитування за складовою таблицею

4.Гра «Шифрувальники»

Вінок — нок + р + ші = ... (вірші).

Київ — їв — и + об + за + ря = ... (Кобзаря).

III. Перевірка домашнього завдання

1.Вправа «Мікрофон»

Розповіді учнів про свої враження від ознайомлення з «Кобзарем».

2.Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують оповідання.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

—Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню віршів великого Кобзаря. Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах.

V. Спиймання і усвідомлення вивченого матеріалу.

Опрацювання вірша Т.Г.Шевченка «Світає…»(с. 90)

1.Читання вірша вчителем

—У якому темпі, з яким почуттям читається вірш? (Напівголосно, замріяно)

—Яка пора доби описана у вірші?

2.Словникова робота

Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Віє

Поволі

Палає

Рясні

Сторожа

Ярами

Соловейко

Мріють

Похилились

Розмовляють

—Прочитайте найдовше слово, найкоротше.

—Назвіть іменники, дієслова.

—Доберіть слова, близькі за значенням, до слова сторожа. (Варта, охорона)

Фізкультхвилинка

3.Читання вірша «ланцюжком» по строфах

—Які куточки української природи змальовує поет?

I строфа — гай;

II строфа — степ, став;

III строфа — сади.

4.Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

5.Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

—У якому значенні вжито вислови край неба палає; степи, лани мріють?

—Які дерева згадує поет?

—Яку пташку?

—Із ким порівнює тополі?

(Учні розглядають малюнок тополі.)

—Доберіть слова, протилежні за значенням.

Темнім — ... (світлім);

тихесенько — ... (голосно);

рясні — ... (рідкі, голі (сади), безплідні).

—Чи можна почути, як тополі розмовляють із полем?

6.Гра «Читає Незнайко» (учні виправляють «помилку»).

Світає,

Край неба палає,

Жайворонок (соловейко) в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Сади густі (рясні) похилились,

Тополі по волі стоять собі,

Мов сторожа,

Гомонять (розмовляють) з полем.

VI. Підсумок уроку

—Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

—Чого навчилися?

VІ. Домашнє завдання

Виразно читати вірш

Намалювати малюнок до вірша

 

Тема. Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Встала й весна...»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати образне мислення,

зв'язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку

I.Оргмомент

II.Мовленнєва розминка

1.Робота над скоромовкою Гра «Дощик»

Діти читають хором:

Накрапає дощ (тихо);

Дощ сильнішає (голосніше);

Злива (голосно);

Дощ слабшає (тихіше);

Дощ припинився (читання припиняється).

В будь-якого будяка

Будячиха будь-яка.

2.Робота над чистомовкою

Ба-ба-ба, ба-ба-ба! Он на березі верба!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Доглядаємо вербу!

Бі-бі-бі, бі-бі-бі! Сидить голуб на вербі!

Би-би-би, би-би-би! Голуб полетів з верби!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Я люблю свою вербу!

3.Розчитування за складовою таблицею

III.Перевірка домашнього завдання

1.Виставка-презентація дитячих малюнків

2.Конкурс на краще читання вірша «Світає, край неба палає...»

IV. Повідомлення теми і мети урок

—Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

—З ким поет порівнює калину?

- Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря.Вслухайтеся, як звучить українське слово.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Опрацювання вірша Т.Г.Шевченка «Встала й весна…» (с. 91)

1.Виразне читання вірша вчителем

—Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час слухання вірша?

2.Словникова робота

1) Довідкове бюро.

Ряст — зелень, трава.

2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем; скоромовкою в парах.

Гаї

Сонну

Убрану

Розбудила

Уквітчала

Зустрічають

Жайворонок

Соловейко
—У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?

—Які звуки позначає буква ю?

—Назвіть дієслова; іменники.

Фізкультхвилинка

3.Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем

—Яку пору року оспівує поет у своєму вірші?

—З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.)

4.Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

—Які слова вірша допомагають уявити весну як живу істоту?

—Яких птахів згадує поет у вірші?

—Де він почув жайворонка? соловейка? Що вони роблять?

—Що зробила весна із землею?

—Чому земля була ще сонна?

—Чим весна уквітчала землю?

—Чим укрила?

5.Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

VІ. Підсумок уроку

—З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

—Що оспівує в ньому поет?

VІI. Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять.

 


Тема. Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Вранці»
Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички правильного, виразного, швидкого читання; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мовлення, критичне мислення, творчі здібності дітей; сприяти національному вихованню учнів.

Хід уроку

I.Оргмомент

ІІ.Мовленнєва розминка

1.Дихальна гімнастика

—Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати урок із дихальної гімнастики.

- Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: о-о-о-о...

- Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте склади:

пім-пам-пом-пум-пем-пім мам-мом-мум-мім-мем-мим

2.Робота над скоромовкою

—Прочитайте скоромовку:

виразно, напівголосно у помірному темпі; швидко, дуже швидко.

Кілька учнів декламують скоромовку в різному темпі.

Лінь лежить у Ліни в ліжку,

Каже: «Я посплю тут трішки».

Через неї лежебока

Ледь не відлежала боки.

3.Розчитування за складовою таблицею

III.Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще читання з пам’яті вірша Тараса Шевченка «Встала й весна...».

IV. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку

—Прочитайте акровірш.

Яке слово виділили?

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

—Тож кому присвячений сьогоднішній урок?

(Видатному українському поету, письменнику, художнику — Т. Г. Шевченку.)

V.Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Опрацювання вірша Т.Г.Шевченка «Вранці» (с. 92)

1.Виразне читання вірша вчителем

—З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо)

2.Словникова робота

1)Довідкове бюро.

Плугатар — той, хто оре землю плугом; орач

2)Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем; «буксиром» у парі.

Гаєм

Зозуленька

Соловейко

Плугатар

Пішла

Закувала

Червоніє

Защебетав

угору

летючи

сидячи

співає

—Що означають слова першого стовпчика? (Назви предметів.)

—Що означають слова другого стовпчика? (Назви дій предметів.)

Фізкультхвилинка

Раз! Два! Час вставати.

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись

І разом понахилялись.

А тепер — як жабенята,

Хочем трохи пострибати.

Як метелики, літаєм

І дружно всі кружляєм.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

3.Читання вірша учнями

—Які птахи сповіщають про прихід ранку?

—Що це червоніє за горою?

—Як плугатар вітає прихід ранку?

4.Добирання до слів — назв предметів слів — назв дій

Жайворонок... (защебетав);

зозуленька... (закувала);

соловейко... (защебетав);

луна... (пішла);

плугатар... (співає).

5.Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

VI.Підсумок уроку

—Який вірш вивчали на сьогоднішньому уроці?

—Що оспівує Т. Г. Шевченко у цьому вірші?

VII.Домашнє завдання

Виразно читати вірш

Намалювати малюнок до вірша.



Тема. Образи української природи в поезії великого Кобзаря. Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя...»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю великого Кобзаря; удосконалювати техніку свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I.Оргмомент

II.Мовленнєва розминка

1.Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив —

Жовтим листям ворушив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер — так налякався.

—Знайдіть слова — назви предметів.

Утворіть від них слова зі зменшувально-пестливим значенням

Жук — жучок, бур’ян — бур’янець, тато — татусь, мама — мамочка, матуся,

листя — листячко, жаба — жабка.

2.Робота над чистомовкою

Би-би-би — зелені боби.

Пи-пи-пи — яблука купи.

Бі-бі-бі — я кажу тобі.

  • — смітинки в крупі.

Ти-ти-ти — високий рости.

Ті-ті-ті — вогонь у плиті.

Ди-ди-ди — вийшли із води.

Ді-ді-ді — не видно у воді

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «У художньому музеї»

Діти коментують ілюстрації, зроблені до вірша Т. Г. Шевченка «Вранці».

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

—Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами великого Кобзаря. За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солдатом у далеку Орську фортецю. Там він пробув 10 довгих років. Йому забороняли писати і малювати. У цих казахських пісках Шевченко згадував мальовничу природу України, тужив за нею і свою тугу вилив у віршах.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зоре моч вечірняя...» (с. 92)

1.Виразне читання вірша вчителем

З якою інтонацією читається вірш? (Із сумом, із тугою)

2.Словникова робота

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, скоромовкою в парах

Зоре

Зійди

Вечірняя

Тихесенько

воду

сідає

веселочка

позичає

Читання стовпчиків слів на одному диханні.

Фізкультхвилинка

Очки вліво подивились

—Там нічого не змінилось

Вправо повели зінички

—Ні зайчика, ні лисички.

Очки вгору, очки вниз,

Не лінуйся, посміхнись.

Очки сплять, вони втомились.

Знов відкрились, подивились.

Сплять — відкрились (двічі)

І на цьому зупинились.

3.Читання вірша учнями

—Який настрій передають ці рядки?

—Які картини ви уявляєте читаючи вірш?

4.Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

—До кого звертається поет?

—Що він просить у зорі?

—Яку річку згадує поет у вірші?

—Що він про неї говорить?

—Що означає вислів «... у Дніпра веселочка воду позичає»?

—Який пейзаж (картину природи) змальовує Тарас Шевченко у вірші?

—За чим журиться поет?

—Як ви гадаєте, чому автор використовує таку форму слів: сонечко, веселочка, тихесенько?

5.Гра «Добери риму»

—Які рими дібрав поет у своєму вірші?

Горою... (тобою); сідає... (позичає); розпустила... (похилилась).

6.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання вірша.

7.Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

VI.Підсумок уроку

—З яким твором великого Кобзаря ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

—Що нового дізналися про життя і творчість Т. Г. Шевченка?

VII.Домашнє завдання

  • малюнок до вірша. Вибрати уривок з «Кобзаря» і прочитати його разом із батьками для читання в класі.

 

 

 

Тема. УПЧ Тарас Шевченко

Мета: Вчитись читати та аналізувати твори, написані чи присвячені Т.Г.Шевченку. Розвивати і розширювати знання дітей про життя Т. Г. Шевченка, особливо про його людські якості та взаємини з дітьми; ознайомити з віршами поета про красу рідної природи та необхідність учитися й знати звичаї свого народу; розкрити значення особистості й творчості Т. Г. Шевченка для українців; дати поняття про «Шевченківські місця». Виховувати пошану до творчості Кобзаря.

Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Стали , діти, підтягнулись,

Одне одному всміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти,

Сіли всі рівненько, будем працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Узагальнююча бесіда

- Які твори ви читали, готуючись до уроку?

- Хто їх автор?

-Яка основна думка твору?

-Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

- Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

І золотої й дорогої,

мені, щоб знали ви,

не жаль моєї долі молодої.

Та іноді така печаль

заступить в душу

Аж заплачу…

А ще до того, як побачу

малого хлопчика в селі…

Мені здається, що се я…

- Ми сьогодні поговоримо про автора цих та інших вже знайомих вам рядків.

ІV. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі

1.Робота над віршем Т. Коломієць -«Ні, то не біографії сторінка...»

Коломієць Т. "Ні, то не біографії сторінка..."

Ні, то не біографії сторінка,

Не просто згадка із дитячих літ:

Моя бабуся, неписьменна жінка,

Мене казать учила "Заповіт".

"Кажи отак...

"І вже один за одним

Розкрилювались, глибились рядки.

Була бабуся з-під Тяганчі родом.

  • того села, що звалось - Голяки.

А то усе Шевченкові краї.

Там "Заповіт" за "Отче наш" казали,

Були такі там славні маляри -

Вони портрет із пам'яті писали:

Круте чоло і погляд із-під брів,

Такий ні з ким не сплутаєш ніколи!

"Кажи отак!..."

- Прочитайте вірш.

- Що таке біографія? (Відомості про життя.)

- Про кого розповідає автор вірша? (Про Тараса Шевченка.)

- Які слова допомогли вам зрозуміти це? («Заповіт», «Шевченкові краї», «Круте чоло і погляд із-під брів».)

- Пригадайте вірш «Заповіт».

- Хто вчив автора Шевченкового «Заповіту»? (Бабуся.)

- Якою була бабуся? (Неписьменною жінкою.)

- Звідки вона родом? Прочитайте відповідні рядки.

(Була бабуся з-під Тяганні родом. З того села, що звалось — Галяки. А то усе Шевченкові краї.)

- Що означає вислів «Шевченковські краї»? (Місцевість поблизу рідного села поета.)

- Що таке «Отче наш»? (Молитва.)

- Як ви зрозуміли вислів: «Там "Заповіт" за отче наш казали»? (Цей вірш Т. Шевченка був для селян таким же священним, як молитва «Отче наш»:)

2.Робота над віршами Т. Г. Шевченка

- Прочитайте вірші.

«Над Дніпровою сагою»

«Сонце гріє, вітер віє»

«Садок вишневий коло хати»

- Як поет ставиться до рідної природи? (Він змальовує її красу, милується цією красою, сумує за нею.)

- Які зменшувально-пестливі форми слів уживає поет у цих віршах? (Гніздечко, соловейко, садок, зіронька.)

- Для чого автор уживає ці слова? (Щоб показати свою любов, ніжність до рідної землі і турботу про неї.)

- Які картини природи постали у вашій уяві після читання віршів Т. Г. Шевченка?

- Пригадайте, які рослини та природні явища зустрічаються у віршах

Т. Г. Шевченка.

«Над Дніпровою сагою», «Сонце гріє, вітер віє», «Садок вишневий коло хати»

Заповніть таблицю.

Вірш

Рослини

Природні явища

3. Фізкультхвилинка

* Фізпауза для оченят
* Вправи для розвитку дихання
4. Робота над віршем Т. Шевченка «Учітеся, брати мої..»

Учітеся, брати мої,
 

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Свого не цурайтесь.

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата –

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

І світ ясний, невечерній,

Новий засіяє...

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

- Прочитайте вірш.

- До чого закликає поет? (Учитися.)

- Як ви розумієте слова «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!»? (Слід вбирати все найкраще на Землі, учитися й переймати нове та корисне в інших народів, але при цьому не забувати про здобутки, знання й традиції свого роду, краю, країни.)

- Що очікує на того, хто забуде ці настанови? (Таку людину карає Бог, цураються люди, вона ніде не знайде притулку й захисту.)

- Яка головна думка твору? (Чуже переймай, але й своє знай.)

5. Робота над статтею «Дорогі Шевченківські місця»

- Прочитайте статтю.

- Про кого в ній ідеться? (Про Т. Г. Шевченка.)

- Ким був Т. Г. Шевченко? (Поетом і художником.)

- Де народився Т. Г. Шевченко? (У селі Моринці на Черкащині.)

- Чому про це село знають не тільки в Україні? (Бо в ньому народився наш поет.)

- Ким були батьки поета? (Вони були безправними кріпаками.)

- Як жив малий Тарас? (У великій нужді, у тісній, кособокій, під солом'яною стріхою хаті.)

- Як ставився Т. Шевченко до цієї хатини? (Вона для поета була найдорожчим місцем на землі, бо він у ній народився.)

- Куди пізніше переїхали батьки Шевченка? (До села Кирилівка.)

- Скільки років було тоді хлопчикові? (Не було ще й двох років.)

- Скільки часу прожив там Тарас? (Майже 14 років.)

- Як ставився поет до села Кирилівка? (Воно йому снилося, він настільки його любив, що згадавши, — плакав.)

- Як ставляться люди до Шевченківських місць? (Вони Ідуть на Черкащину вклонитися цим місцям)

- Чи бували ви в Шевченківських місцях? Якщо так, розкажіть про це.

6. Робота над статтею «Тарас Шевченко й діти»

- Прочитайте статтю.

- Як Шевченко ставився до дітей? (Він їх любив.)

- Які вчинки свідчать про любов Шевченка до дітей? (Він купляв їм ласощі, пригощав, грався із ними.)

- Як діти ставилися до поета? (Вони також його любили.)

- Що свідчить про любов дітей до Шевченка? (Вони його перестрівали, кидалися підсобляти йому, лазили по ньому, сіпали, пустували.)

- Що казав про такі стосунки з дітьми сам Кобзар? («Мене діти люблять, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік!»)

- Як ви вважаєте, якою людиною був Тарас Шевченко?

- Як ви думаєте, чому люди досі пам'ятають Шевченка, цінують його творчість?

- Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка? Які слова асоціюються з його ім'ям?

V. Перевірка усвідомленого.

Тест по темі.

1. Якого твору бабуся навчала онуку з вірша Т. Коломієць?

а) «Причинна»;

б) «Заповіт»;

в) «Сон».

2. Які почуття переважають у кожному вірші Т. Г. Шевченка?

а) Турбота за батьків;

б) байдужість

в) любов і переживання за рідну українську землю

3. Де народився Т. Г. Шевченко?

а) У с. Моринці;

б) м. Люботин;

в) м. Санкт-Петербург.

4. Ким були батьки Т. Г. Шевченка?

а) Учителями;

б) поміщиками;

в) кріпаками.

5. Де жив Т. Шевченко майже 14 років?

а) У с. Моринці;

б) с. Кирилівка;

в) м. Харків.

6. Як до Т. Г. Шевченка ставилися діти?

а) Байдуже;

б) з любов'ю;

в) з повагою.

VІ. Підсумок уроку

Створимо асоціативний кущ

- Що ви запам’ятали про Тараса Григоровича Шевченка?

VII.Домашнє завдання

Читати твори Т.Г.Шевченка

 

 

Тема. Підсумковий урок за творчістю Т. Г. Шевченка

Мета: систематизувати знання учнів за темою, формувати навички діалогічного та монологічного мовлення; розвивати образне мислення; виховувати любов до творчості великого Кобзаря.

Хід уроку

I.Оргмомент

II.Мовленнєва розминка

1.Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі —

Не лежи на печі.

2.Читайте, доповнюйте склади!

Мали — ... (на); лимо — ... (над); маши — ... (на); воро — ... (на);бузи — ... (на); лопа — ... (та); воро — ... (та); мор — ... (ква); сини — ... (ця).

3.Читайте! Намагайтеся зрозуміти, про що розповідається!

Шкодливий цап

На городі цап, цап

Капусточку хап, хап,

Борідкою трусь, трусь,

Капусточку хрусь, хрусь,

Ратичками туп, туп,

Капусточка хруп, хруп,

А за цапом дід, дід

З батурою хтось, хтось.

Цап як скоче: брик, брик,

На все село крик, крик,

На синяки дме, дме,

Вигукує: «Ме! ме!»

За ним Рябко та: «Гав! Гав!

Оце тобі, щоб не крав».

- Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «У художньому музеї» Діти коментують ілюстрації, зроблені до вірша Т. Г. Шевченка .

IV.Систематизація й узагальнення знань

Тестування

1)Шевченко народився у сім’ї:

а)кріпаків;

б)робітників.

2)Ненька Тараса померла, коли йому було:

а)12 років;

б)9 років.

3)Перед смертю батько сказав про Тараса:

а)«Тяжко жити сиротині...»;

б)«Із нього вийде не абищо...»

4)Т. Г. Шевченко — це великий український:

а)поет і художник;

б)поет і композитор.

5)Яке слово із вірша пропущено?

Защебетав жайворонок,

Угору летючи;

... зозуленька

На дубі сидячи.

а)Заспівала;

б)закувала.

6)У вірші «Вранці» поет згадує птахів:

а)синицю, сову, сороку;

б)жайворонка, зозулю, соловейка.

Фізкультхвилинка

Встало сонечко вгорі,

Посміхнулось дітворі.

Віє вітер їй в лице,

Захиталось деревце.

Присіли всі біля доріжки,

Вирвем ягідок тут трішки.

А тепер ми поплигаєм.

Відпочинем й посідаєм.

2.Робота за підручником (с. 93)

V.Підсумок уроку

- Чого вчать твори Т. Г. Шевченка?

- Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний народ, рідну українську землю, свою маму.

Пам’ятайте його слова:

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

VI.Домашнє завдання

Вивчити напам’ять один із віршів Т. Шевченка.

 

Переглядів: 152 | Додав: sinadia_cool | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів

Copyright MyCorp © 2020
uCoz